ЛІНГВІСТИЧНА СТУДІЯ «СЛОВО, МОЯ ТИ ЄДИНАЯ ЗБРОЄ!»

Опубліковано:

Із передріздвяними миколайчиками, різними смаколиками і ласощами в затишній атмосфері лабораторії гуманітарних досліджень РМАНУМ 17 грудня 2024 року відбулась лінгвістична студія «Слово, моя ти єдиная зброє!», приурочена 175-річниці від дня народження Олени Пчілки.

За задумом організатора – методиста відділень мовознавства і літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства Наталії Хомечі – захід мав на меті ознайомити вихованців гуртків із важливою культуртрегерською місією родини Косачів у жорстких обставинах царської цензури й політичних переслідувань усього українського в Російській імперії другої пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Зокрема йшлося про видавничу діяльність Олени Пчілки, яка у 1908 році заснувала  єдиний український дитячий журнал у тодішній Росії «Молода Україна» (друкований до 1914 р.), ніколи не цуралася селянської традиції і виховувала своїх дітей у повазі до споконвічної української культури, підготувала альбом узорів волинської вишивки «Український народний орнамент», збирала фольклорні матеріали, перекладала твори зарубіжної літератури, адаптувала їх для різної читацької аудиторії. Також Олена Пчілка редагувала тексти Лесі Українки й сама виступала як авторка прози й поезії. Вона була членом-кореспондентом Всеукраїнської академії наук, активною громадською діячкою.

Наталія Хомеча наголосила на актуальній до сьогодні проблемі національної української ідентичності, важливість якої розумів і  постійно обстоював у працях, виступах, громадській і викладацькій діяльності Михайло Драгоманов – persona non grata в Російській імперії. Саме він увів у вжиток термін «носії малоросійщини»: «Це зросійщені українці, національний характер яких утворювався під чужим тиском і впливом, що мало наслідком засвоєння переважно гірших якостей чужої національності і втрати кращих своїх».

Модерувала захід канд. філол. н., доц. кафедри української мови РДГУ, керівник гуртка «Українська мова» РМАНУМ Наталія Гаврилюк. Юні дослідники мали можливість продемонструвати свої лінгвістичні знання і здібності, виконуючи завдання різного рівня складності на швидкість, кмітливість, креативність. Підлітки жваво реагували на неологізми російсько-української війни. Довідались про індивідуально-авторські новотвори, що давно увійшли в загальний лексикон нашої мови, з’ясовували семантику й функційну роль таких слів у конкретних поетичних зразках.

Не минулося без дискусії про актуальний стан української мови: чи варто до неї ставитися як до скарбу, чи треба вихолощувати діалектизми з рідної мови або сприяти сьогочасній моді – засвоєнню англізмів, чи потрібно толерувати двомовність тощо.

Суголосність тодішньої та нинішньої боротьби за право бути свідомим українцем і рідну мову як зброю обговорювали учасники наприкінці заходу, обмінюючись враженнями про мотив і пророчі рядки вірша Олени Пчілки «Рідна мова»:

…весняним жайворонком у полі

Вкраїнськая мова тепер залуна

 І гомоном вільним по всьому роздоллі,

По всій Україні озветься вона.

Методист відділень мовознавства, літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства 

Наталія ХОМЕЧА