32 цитати Ліни Костенко, які влучають в саме серце Опубліковано: 19.03.202019.03.2020 by adminhq Творчість Ліни Костенко — яскравий приклад того, що класична ( у широкому розумінні цього слова) українська література може бути популярною і цікавою як молодому, так і старшому поколінню українців. Найцікавіше, що сама Ліна Василівна ніколи не прагнула до слави. Незважаючи на всезагальне визнання, письменниця може дозволити собі найгостріші вислови, які з першого разу влучають в серце. Можливо, саме завдяки чесності зі своїм читачем Костенко вдалось завоювати народну любов. Слова Ліни Василівни Костенко — це совість української нації. Пропонуємо ознайомитись з найяскравішими цитатами геніальної поетеси. Марудна справа — жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію. Людям не те що позакладало вуха — людям позакладало душі. Жінка як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи. Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором’язлива. Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов. Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти у її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли вона кохана. Так що бажано підтримувати в ній цей стан. Поверніть мені мій захват перед жінкою. Хоч трохи магії, загадки, недосяжності. Пристрасть — це натхнення тіла, а кохання — це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей. Нерівня душ — це гірше, ніж майна. Людина для людини закритий світ. Так багато на світі горя,люди, будьте взаємно красивими! Мудрість мужчини — промовчати, коли говорять стихії. У кожного своя пустеля і свої міражі. А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися. Дві людини взаємно мають творити одна одну. Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом. Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість. Моя любов чолом сягала неба,а Гриць ходив ногами по землі. Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня. Нації вмирають не від інфаркту — спочатку їм віднімає мову. Несказане лишилось несказанним. Краса — і тільки, трішечки краси,душі нічого більше не потрібно. Я всіх люблю, аби не заважали. Така любов буває раз в ніколи. У всіх народів мова — це засіб спілкування, у нас це – фактор відчуження. Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що. І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт… Єдиний, хто не втомлюється, — час. А ми — живі, нам треба поспішати. І що цікаво — серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей. Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем. Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.А я кажу: не кожна, ой не кожна!Чужа душа — то тихе море сліз.Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна. А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися. Талант Ліни Костенко часто порівнюють з талантом Лесі Українки. Як на мене, то таке порівняння — справедливе. За Ліною Василівною давно уже закріпився статус культового автора та ключової фігури серед шістдесятників. Її поетичні збірки в книжкових магазинах змітала і досі змітає з полиць читаюча аудиторія. Не будь байдужим до української культури — поділись потужними висловлюваннями геніальної сучасниці з друзями на своїй сторінці у соціальних мережах! Джерело: populyarne.com.ua