ХРИСТИНА АЛЧЕВСЬКА

Опубліковано: by

«Мене не викреслите при всьому бажанні з історії ніяк…»

(До 180-річчя від дня народження українського педагога-просвітителя)

ЦІКАВЕ ПРО ХРИСТИНУ АЛЧЕВСЬКУ

16 квітня 1841 р. у містечку Борзна Чернігівської губернії народилася Христина Данилівна Алчевська (Журавльова) – визначний український педагог та народний просвітитель.

Декілька цікавих фактів із життя видатної жінки:

1. У 19 років Христина починає друкувати свої статті у революційній газеті «Колокол» під псевдонімом «Українка».

2. Вона закликає жінок вчитись самим і навчати людей в народних школах. Одна зі статей потрапила на очі заможному харківському підприємцю Олексію Алчевському. Йому сподобався прогресивний підхід авторки. Олексій написав їй листа. Вона відповіла. Так почався роман у листах, який згодом переріс у справжнє кохання.

3. У 29 років Х.Д.Алчевська відкриває офіційну недільну школу в Харкові, якій не було аналогів у царській Росії. Алчевська переконана, що тепер українки нічим не поступатимуться чоловікам.

4. Перший на території України пам’ятник Тарасу Шевченку з’явився 1899 р. в маєтку Алчевських у Харкові.

5. Через активну громадську роботу Христині дорікали: занедбала власних дітей, скинула все на няньку Галину. Алчевська відповідає листом: “Подивіться на моїх дітей: здорових, веселих, в яких розвинута правдивість, доброта, взаємна любов і довіра. Мій син Мітя просить замість іграшок на іменини, щоб я вчила його весь день. Це не скаже дитина матері, яка його закинула”.
6. Троє із чотирьох її дітей стали окрасою української культури, її сини Григорій та Іван — відомі композитор та співак, донька Христя — відома поетеса.
7. Христю Алчевську вважають справжнім бунтарем того часу. Адже попри заборону, читала учням українські книжки; брала активну участь в організації й проведенні мітингів і страйків учнів середніх шкіл, мала зв’язки з підпіллям. Вона вважала, що змінити державу може лише молодь. Тож приділяла її вихованню найбільше часу.

8. Тритомник «Що читати народу?» Х.Д.Алчевської перевидавався 18 разів. Книга стала настільною для педагогів всієї Російської імперії.

9. Найціннішим внеском Христини Алчевської у справу шкільного викладання є розроблена нею методика проведення літературних бесід з учнями. Вона використовувала літературні бесіди як один з найефективніших методів на уроках, позакласних заняттях, у роботі поза школою.

10. Христина Алчевська організувала в Харкові Товариство грамотності, першу громадську бібліотеку (нині Державна наукова бібліотека ім. В. Короленка).
11. Сучасники казали, що Х.Д.Алчевська поєднувала європейські та українські націоналістичні цінності.

* * * * *

Христина Данилівна народилася в 1841 році у повітовому містечку Борзна, що на Чернігівщині, в сім’ї учителя повітового училища Данила Журавльова. Ази науки Христя Журавльова опанувала, причаївшись за дверима кімнати, де найнятий за п’ять карбованців семінарист навчав грамоти братів, а те, що проходили брати у гімназії, сестра з їхніх підручників вивчала самотужки.

Юність дівчини минала у роки піднесення громадсько-педагогічного руху. Згодом у Курську, куди переїхала родина, Христя відвідує молодіжні народницькі гуртки та вперше пробує власні сили на освітянській ниві – вчить грамоти селянських дітей. У цей самий час вона захоплюється читанням забороненого в Росії журналу “Колокол” та за підписом “Українка” таємно листується з О. Герценом, популяризує в Росії його твори.

Вийшовши 1862 року заміж за Олексія Кириловича Алчевського і переїхавши з ним до Харкова, Христина Данилівна присвячує себе педагогічній роботі – засновує приватну жіночу недільну школу, яку утримувала власним коштом.

Після заборони царським урядом руху “недільників” 10 червня 1862 року Христина Алчевська запросила своїх учениць продовжити навчання в неї вдома. Майже вісім років її жіноча недільна школа перебувала на нелегальному становищі. Офіційному відкриттю школи перешкоджала відсутність приміщення і вчительського диплома у Христини Данилівни, та завдяки постійній самоосвіті Алчевська мала глибокі й ґрунтовні знання з багатьох дисциплін, прекрасно знала вітчизняну й зарубіжну літератури, добре розумілася на мистецтві, тому й успішно витримала іспит на право керувати жіночою недільною школою і викладати в ній.

22 березня 1970 року в будинку міського парафіяльного училища відбулося офіційне відкриття Харківської приватної недільної школи. У цій школі в різний час здобули освіту 17 тисяч неграмотних людей. Навчання було безкоштовним і вчителі працювали без будь-якої винагороди. У школі Х. Алчевської, крім викладання офіційно визначених предметів, широко подавалися відомості з української історії, географії, фізики, хімії, природознавства, літератури, гігієни, правознавства. Вчителі на чолі з Христиною Данилівною у своїй практичній роботі користувалися передовими на той час освітніми методиками. У Харківській приватній жіночій недільній школі застосовувався розроблений видатним педагогом К. Ушинським звуковий метод навчання. Х. Алчевська широко популяризувала наочне навчання, започаткувала метод бесіди, пояснювального та позакласного читання, центром якого була шкільна бібліотека, а також запровадила педагогічні щоденники, куди записувалися спостереження за розвитком психіки учнів.

Харківська приватна школа Христини Алчевської прославилася в Україні і далеко за її межами цілою низкою спеціально підготовлених і виданих посібників для навчання дорослих. Одним із найпомітніших є тритомне видання “Книга взрослых” (1899-1900) – перший в історії вітчизняної народної освіти посібник для читання, складений з урахуванням специфіки навчання дорослих та розрахований на три роки навчання. Дуже цікавим був тритомний критичний покажчик книг для народного і дитячого читання ” Что читать народу?” (1884-1906), в якому проаналізовано 4183 видань із різних галузей знань. Цей покажчик був високо оцінений Л. Толстим, А. Чеховим, І. Франком, М. Горьким, Лесею Українкою та ін. У 1885 році Христина Данилівна разом із педагогами школи розробила першу систематичну навчальну програму під назвою: “Программы по всем предметам обучения в воскресной школе для взрослых и малолетних учащихся”.

1879 року Христина Алчевська влаштовує подібну до Харківської недільну школу в с. Олексіївка на Катеринославщині, в якій учителював і Борис Грінченко. Христина Данилівна домоглася відкриття на Харківщині жіночих безкоштовних шкіл, збереження українських книг у бібліотеках та присвоєння парафіяльним школам імені Тараса. Шевченка.

Від початку 80-х років ХІХ століття школа Христини Алчевської перетворилася на своєрідний методичний центр початкової освіти дорослого населення в імперії.

Христина Данилівна неодноразово виступала в ролі ініціатора та співорганізатора освітянських виставок, у тому числі й міжнародних. Першою з них була Паризька всесвітня виставка 1889 року, на якій журі педагогічної секції присудило покажчику “Что читать народу?” найвищу нагороду та удостоїло вчителів Харківської недільної школи двох золотих і двох срібних медалей, а Христину Алчевську було обрано віце-президентом Міжнародної ліги освіти. Харківська приватна жіноча недільна школа також брала участь у Антверпенській, Брюссельській, Чиказькій та другій Паризькій міжнародних виставках.

З метою поширення даних про стан справ у недільних школах у журналі “Русская школа” протягом 1897-1907 рр. існувала рубрика “Хроніка недільних шкіл”, матеріали якої редагувала Х.Д. Алчевська. Христина Данилівна – автор низки цінних посібників, брошур і статей з проблем освіти. Корисними для фахівців були статті з методики вивчення драматичних творів як російських класиків, так і українських літераторів.