Сучасники, гідні своїх попередників Опубліковано: 10.11.202210.11.2022 by adminhq (До 104 роковин від дня заснування Національної академії наук України) Володимир ВернадськийАгатангел Кримський 14 листопада виповнюється 104 роки з дня створення Української академії наук. Саме цього дня 1918 року гетьман Павло Скоропадський підписав «Закон Української Держави про заснування Української академії наук у м. Києві», а також затвердив Статут УАН, штати УАН та її установ і наказ по міністерству народної освіти і мистецтва про призначення перших 12-ти дійсних членів (академіків) УАН. Президію та перших академіків (по три на відділ) призначив уряд, у подальшому членів мали обирати ці академіки. Першими академіками були призначені: по першому відділу: Дмитро Багалій (спеціальність – історія України), Агатангел Кримський (арабо-іранська філологія), Микола Петров (українське письменство), Степан Смаль-Стоцький (українська мова); по 2-му відділу – Володимир Вернадський (мінералогія), Степан Тимошенко (прикладна механіка), Микола Кащенко (акліматизація), Павло Тутковський (геологія); по 3-му відділу – Михайло Туган-Барановський (теоретична економія), Федір Тарановський (порівняльна історія права), Володимир Косинський (сільське господарство), Орест Левицький (звичаєве право на Україні). На президента Академії Гетьман запросив Михайла Грушевського, але він відмовився. Головою-президентом УАН одноголосно обрали професора Володимира Вернадського, а неодмінним її секретарем – Агатангела Кримського. Гетьманський уряд, не зважаючи на скрутні часи, добре усвідомлював, що без підтримки і розвитку науки, освіти і мистецтва успішний розвиток держави неможливий. Новостворена академія наук складалася із 45 наукових закладів і структур: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінетів, 2 лабораторій, ботанічного та акліматизаційного садів, астрономічної обсерваторії, біологічної станції, бібліотеки, друкарні та архіву. Після захоплення Києва більшовиками, у грудні 1919 року, Володимир Вернадський подав у відставку і президентом УАН став Орест Левицький, а саму організацію 14 червня 1921 році було перейменовано у Всеукраїнську Академію наук (ВУАН) і підпорядковано наркомату освіти. 1934 року внаслідок реорганізації фактично ліквідовано відділи ВУАН, а академію у лютому 1936 року перейменовано в АН УСРР (з січня 1937 – АН УРСР). Згідно з новим Статутом вищим органом академії стали Загальні збори, основними осередками науково-дослідної роботи – наукові інститути. Де-факто після перейменування академія стала не національною, а територіальною науковою установою. Після здобуття Україною незалежності установу перейменовано в Академію наук України, а у березні 1994 року – у Національну академію наук України. Кадрове забезпечення. Загальна кількість працюючих в НАН України за станом на 01.01.2022 складала 27173 чол., в тому числі 14212 наукових працівників. Серед них 2485 докторів наук та 6598 кандидатів наук. Середній вік наукових працівників становив 54,9 року, докторів наук – 63,8 року, кандидатів наук – 51,4 року. Ірина ЮРКЕВИЧ, методист відділень історії та наук про Землю