Іще одна знаменна дата у національному календарі справжнього українця

Саме Петра Могилу, а не більш відомого в Європі та США «короля-сонце» Людовіка ХIV Французького названо журналом «Тайм» людиною ХVII століття           

Півстоліття його життя – це реформи, що визначили розвиток українського суспільства на сотні років наперед. Свою кар’єру він розпочав як воїн, а закінчив як церковник. Очевидно, Петро Могила розумів, що подвиги на релігійному полі далекосяжніші, тому легалізував і реформував Православну церкву. Успішно розвивав книгодрукування й освіту. Заснував Києво-Могилянську академію. Помер у статусі митрополита Київського, Галицького і Всієї Руси.

Запам’ятався як діяч, що прагнув зробити Київ «Другим Єрусалимом».

Петро Могила [31.12.1596 (10.01.1597) – 1 (11).01.1647], видатний український релігійний та культурний діяч XVII століття, народився в сім’ї молдавського господаря Симеона Могили та угорської княжни Маргарет (Маргіт). Після ранньої смерті батька родина оселилася на західних землях України. Освіту здобув у Львівській братській школі. Є думка, що теологію вивчав у Паризькому університеті. Певний час служив у польському королівському війську. Мало відомо про період життя Петра Могили, починаючи від його участі в Хотинській битві та до посвяти у сан києво-печерського архімандрита.

Завдяки невтомній діяльності Петра Могили, Київ у другій чверті ХVІІ ст. перетворився на центр православної європейської освіченості й богословської культури. Місце конфесійної нетерпимості попередніх десятиліть заступили ідейна толерантність і прагнення до культурно-духовного синтезу. Митрополитові була близькою ідея зближення східної і західної церков, навіть їхнє об’єднання на конфедеративних засадах. Могилянське богослов’я піднесло Київ на рівень найважливіших теологічних центрів християнського світу, підтверджуючи метафоричне визначення міста як «Другого Єрусалима».

Тут під егідою митрополита у 30-40-х роках XVІІ ст. зросла нова генерація мислителів, які знали давні й нові європейські мови і мали належну філософську підготовку. Перебуваючи на посаді архімандрита, згуртував довкола себе освічених людей. Восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври відкрив першу школу. Викладання у Лаврській школі велося латиною і польською мовою, вона створювалася за зразком провідних шкіл того часу – єзуїтських колегій. Тут навчалося понад 100 учнів.

Петро Могила залишив майже два десятки творів церковно-теологічного, полемічного, просвітницького, філософського та моралізаторського характеру. Він – автор та укладач книг «Євангеліє учительноє» (1616), «Анфологіон» (1636), «Евхологіон» (1646) тощо.

У 1996 році Петро Могила був першим, кого канонізували у святі Українські Православні Церкви усіх  конфесій.

Доречним буде сказати, що Петро Могила був канонізований усіма 15-ма автокефальними Церквами Вселенської Церкви.

Ірина Юркевич,

методист відділень історії та наук про Землю