ПАМ’ЯТЬ БЕЗ КОРДОНІВ …

Опубліковано:

Щороку 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Саме цього дня далекого 1989 року з Афганістану були виведені радянські війська, які протягом десяти років брали участь у війні на території цієї країни. Афганська війна – трагічна сторінка історії нашого народу, яка завжди залишиться болем у серцях українців.

Сумна статистика: через цю жахливу війну пройшли 700 тисяч чоловік. І серед них 30 % були українці. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 72 військовослужбовцям, з них – 12 українцям. У радянсько-афганській війні загинуло 15 тисяч воїнів. Вона лишила страшні наслідки для України. Не повернулися додому з війни 3360 воїнів; з них 3280 загинуло, а 80 пропало безвісти чи потрапило в полон.

З 13-го армійського корпусу, який базується в Рівному в Афганістані воювало 540 чоловік. За даними Спілки воїнів-афганців Рівненщини, нині їхня організація об’єднує 912 колишніх військовиків афганців. Один з останніх хто покидав Афганістан був рівнянин Сергій Алєксєєв.

Крім афганців, цього дня вшановуємо і інших військових, які брали участь у різних війнах у часи СРСР та незалежної України. У період незалежності в миротворчих операціях за межами країни загинуло 49 військових. Окремий, найстаріший ешелон ветеранів бойових дій – військові фахівці з досвідом ведення операцій у В’єтнамі, Сирії, Анголі, Мозамбіку та Єгипті. У додаток до цих категорій ветеранів йде контингент українських добровольців, які брали участь у війнах на території колишньої Югославії, в Придністров’ї та Абхазії. З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників, багато з них, на жаль, загинуло.

За кожним воїном – доля, життєвий подвиг, виконання свого обов’язку – військового і громадянського. Ми ніколи не забудемо тих, хто залишився на полях битв, хто не дожив до цього дня, ми щороку вшановуватимо пам’ять загиблих солдатів у бойових діях на територіях інших держав.

У цей скорботний день ми схиляємо голову перед героями, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу. Час не підвладний викреслити з  пам’яті їхні героїчні подвиги. Це наш гіркий біль, який не минає…

Пройшли роки, війну ж ту не забути,

бо кожен воїн, що вернувсь живим

згадає тих кого не повернути

бо й вірний друг там згинув молодим.

Вічна пам’ять тим, хто не повернувся. Вічна слава мужнім синам України, які полягли в Афганістані. Уклін – живим. Дорогі ветерани! Ви є яскравим прикладом для наслідування молодому поколінню, взірцем служіння народу та державі у наші дні. Від усього серця бажаємо вам і вашим родинам здоров’я, родинного затишку та благополуччя, впевненості в завтрашньому дні, сили духу, щастя, миру та добра.

Юлія Шокало, завідуюча гуманітарним відділом РМАНУМ, кандидат історичних наук

0