Et gaudium et solatium in litteris.
І радість, і втіха в науках

Пліній

Рівненська Мала академія наук учнівської молоді

16.05.2017 15:17

Всеукраїнська студентська науково-практична конференція – у РМАНУМ


 

12 травня 2017 року на  базі Рівненської Малої академії наук учнівської молоді відбулася Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Пріоритети філологічної освіти», ініційована кафедрою методики викладання і культури української мови Рівненського державного гуманітарного університету. Науковий форум відбувся за сприяння та безпосередньої участі  управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації.

До роботи конференції долучилися студенти  таких вищих навчальних закладів Рівненщини, як Національний університет «Острозька академія» (гуманітарний факультет), Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені акад. Степана  Дем’янчука (історико-філологічний факультет), Рівненський державний гуманітарний університет (факультет української філології  та педагогічний факультет), а також студенти  Інституту філології Національного університету імені Тараса Шевченка, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Ужгородського національного університету  та учні відділення філології і мистецтвознавства Рівненської Малої академії наук учнівської молоді.

З вітальним словом до присутніх на пленарному засіданні звернулися      головний спеціаліст відділу професійно-технічної та вищої освіти управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації Андрєєва Майя Миколаївна і проректор з наукової роботи РДГУ, кандидат економічних наук, професор Дейнега Олександр Вікторович, які відзначили актуальність теми науково-практичної конференції та високий професіоналізм викладачів кафедри методики викладання і культури української мови РДГУ.

У своєму виступі  директор Рівненської Малої академії наук учнівської молоді Андрєєв Олександр Анатолійович наголосив на результативній співпраці з викладачами цього університетського підрозділу, які щорічно готують учнів МАН до конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт  у секції «Мовознавство» та виконують обов’язки членів журі.

Мазур Олександр Олексійович, заступник директора з навчально-методичної роботи Рівненської Малої академії наук учнівської молоді, висловив подяку викладачам кафедри за сприяння  в організації літньої сесії для учнів відділення філології та мистецтвознавства РМАНУМ, а також познайомив присутніх зі специфікою роботи МАН як позашкільного навчального закладу та здобутками учнів РМАНУМ за десятиліття. Ця інформація виявилася своєчасною для студентів-філологів, які знають  провідні  напрями розвитку філологічної галузі, традиційні й новітні методи і прийоми навчання мови й літератури та зорієнтовані передусім на середнього учня. Проте вони не завжди готові задовольнити цікавість учнівської  молоді, яка легко виходить за межі шкільної програми та шкільного підручника.

Завідувач кафедри методики викладання і культури української мови РДГУ Шульжук Наталія Василівна повідомила про цьогорічні результати ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у відділенні філології та мистецтвознавства, відзначивши успішну роботу в МАН учениці 11-В класу КЗ «Школа-інтернат II-III ступенів «Рівненський обласний ліцей» Венцурик Марини Олександрівни (переможець Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у секції «Українська мова»; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Шульжук Н.В.) та Миронець Тетяни Юріївни, учениці 10 класу НВК № 19 м. Рівного (посіла друге місце у Всеукраїнському етапі конкурсі-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у секції «Українська література»; наукові керівники – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури РДГУ Крупка Мирослава Анатоліївна і Васюта Світлана Дмитрівна, кандидат педагогічних   наук,  учитель  української  мови  та  літератури  НВК  № 19

м. Рівного). Присутні побажали призерам результативного зовнішнього незалежного оцінювання та успішного завершення вступної кампанії.

Мотивуючи вибір теми науково-практичної конференції, Шульжук Наталія Василівна відзначила, що у 2016-2017 н. р. виповнюється п’ятнадцять років від дня заснування наймолодшого університетського підрозділу на факультеті української філології РДГУ - кафедри методики викладання і культури української мови, - у зв’язку з чим її члени ініціювали студентський науковий форум, мета якого - дати можливість науково обдарованій молоді доповісти про результати досліджень з актуальних проблем мовознавства та лінгводидактики у контексті когнітивно-дискурсної наукової парадигми та висловитись щодо майбутнього філологічної освіти в школі та вищому навчальному закладі.

Пленарне засідання відкрила Венцурик Марина Олександрівна з доповіддю на тему «Парцеляція як явище стилістичного синтаксису (на матеріалі роману «Волинь» У.Самчука)». Учениця наголосила, що інтенсивний вплив розмовного мовлення на сучасну літературну мову  зумовлює  руйнування стандартних схем мовних структур, внаслідок чого відбувається членування єдиної реченнєвої одиниці на кілька окремих висловлювань із метою наголошення відокремлюваних компонентів. Саме тому предметом аналізу  одинадцятикласниці на основі структурно-семантичного та функційного критеріїв стали парцельовані конструкції в романі-трилогії «Волинь» Уласа Самчука, нашого земляка, естетичний феномен якого намагалися збагнути чимало дослідників (М.Гон, Р.Гром’як, А.Жив’юк, М.Жулинський, Р.Мовчан, Д.Палій, Р.Черняхівський та ін.). М.Венцурик продемонструвала, що авторська манера синтаксичної організації художньої прози Уласа Самчука відбиває не лише індивідуальні риси його мовотворчості, а й своєрідність побудови представником українського етносу думки, яка формувалася упродовж століть та на якій позначилися події національної історії. Учениця наголосила  на практичному значенні свого дослідження, яке пов’язала з можливістю використання його результатів у практиці шкільного викладання української мови та літератури, а також у процесі укладання спецкурсів із лінгвостилістики для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Переконавшись, що в умовах глобалізації сучасна людина повинна бути здатною до міжкультурного діалогу, який зумовлює соціальне замовлення на дослідження проблем міжкультурної комунікації, Шульжук Людмила Романівна, учениця  десятого класу СпШ № 15 м. Рівного, об’єктом наукових зацікавлень обрала україномовний переклад роману класика англійської літератури О.Вайльда, який  приніс йому всесвітню славу і найповніше відбив його філософські  погляди, життєві принципи і творчу позицію, – «Портрет Доріана Ґрея». У доповіді на тему «Інтерпретація фразеологічних одиниць в україномовному перекладі роману О.Вайльда «Портрет Доріана Ґрея»: лінгвокультурологічний аспект» учениця продемонструвала, що мовні одиниці не просто номінують явища об’єктивної дійсності, а (як був переконаний ще В. фон Гумбольдт), фіксують дух народу, багатий досвід якого передусім відображають лексеми з національно-культурним компонентом семантики та фразеологічні одиниці. Доповідачеві вдалося простежити відбитки культури двох народів, їх звичаїв та традицій у процесах стереотипізації етнічних уявлень про людину, її навколишній світ і внутрішній рефлексивний досвід, засвідчений у фразеологізмах,  схарактеризувати способи інтерпретації фразеологізмів як елементів культури етносу в україномовному перекладі роману О.Вайльда «Портрет Доріана Ґрея», з’ясувати рівень адекватності перекладу англійських фразеологічних одиниць в україномовному тексті, а також через аналіз фразеологізмів виявити глибини української самобутності як способу ідентифікації українців з-поміж інших національних культур.

Миронець Тетяна Юріївна, учениця 10 класу НВК № 19 м. Рівного, у доповіді на тему «Віднайдення національної пам’яті у повісті Володимира Рутківського «Сторожова застава»  аргументовано довела, що Київська Русь – це праукраїнська держава  з визначеними територіальними  межами, порубіжжя якої повсякчас потребувало оборони й захисту. Учениця закцентувала увагу на тому, що героїчне минуле  у  повісті настільки перегукується із теперішнім, що і назва  сучасної Воронівки   змінює характер свого звучання – з іронічного на героїчний.  Десятикласниця наголосила, що сучасне, як  безцінний досвід минулого для гідного  майбутнього, потребує  повсякчасної тяглості до пам’яті як вічної істини буття. Тетяна Миронець переконливо довела: історична повість-легенда В. Рутківського «Сторожова застава» – динамічний, цілісний фантастично-пригодницький твір, із яскраво виписаними героями, є одним із найкращих пригодницьких повістей для підлітків на історичну тематику в Україні.

Учениця 11 класу Кельменецького ліцею-опорного закладу Чернівецької області Рибчинська Юлія Віталіївна у доповіді на тему «Графічні інновації як засіб структурно-семантичного увиразнення українськомовного художнього тексту кінця ХХ – поч. ХХІ ст.» проаналізувала взаємодію засобів графічної виразності із формальною організацією та семантичним простором сучасного українськомовного художнього тексту та установила тенденції функціювання засобів візуальної виразності в ньому. Одинадцятикласниці вдалося окреслити основні чинники ускладнення графічного малюнка сучасного прозового та поетичного художніх текстів у процесі збагачення їх виражальних засобів.

Більшість лінгвістичних досліджень студенти та  учні МАН  здійснюють на матеріалі текстів художньої літератури. Чирук Оксана Петрівна, студентка факультету української філології Рівненського державного гуманітарного університету, продемонструвала, що об’єктом наукових зацікавлень може бути політичний дискурс.  У доповіді на тему «Мовні засоби комічного в українському політичному дискурсі» студентка продемонструвала, що науковий інтерес до проблеми комічного має давню історію, проте саме розвиток суміжних наук – психолінгвістики, соціолінгвістики, політичної лінгвістики – сприяв суттєвому розширенню уявлення про комічне як про мовний феномен, а також визначив основні підходи до вивчення цього явища в науці про мову. Поділяючи позицію               В. Дікмана щодо класифікації інституційної комунікації, доповідач  диференціювала політичну комунікацію таким чином: зовнішня (комунікація між політичним інститутом і громадянином) і внутрішня (комунікація між агентами в політичних інститутах), відзначивши, що обидва види політичної комунікації не виключають використання мовних засобів комічного,  під яким пропонує розуміти естетичну категорію,  яка відображає предмети і явища дійсності, що характеризуються внутрішньою та зовнішньою суперечливостями.  Оксана Чирук докладно зупинилася на параметрах політичного дискурсу в  його кореляції з комічним. Студентка наголосила на тому, що оцінність та емоційність зумовлюють використання в політичному дискурсі емотивної лексики, а також  просторіч­ної та жаргонної.

Завершила пленарне засідання доповідь магістрантки факультету української філології Рівненського державного гуманітарного університету, яка представляла РДГУ в Житомирі на Всеукраїнському етапі захисту студентських наукових робіт з методики викладання української мови, Юсенко Тетяни Юріївни. Глибоке розуміння текстів Біблії та досвід роботи з дітьми визначив коло її наукових зацікавлень. Актуальність свого дослідження доповідач пов’язала із недостатньою теоретико-педагогічною та методичною розробленістю проблеми та поставила за мету проаналізувати лінгводидактичний потенціал прецедентних текстів у шкільній мовній освіті, розробити систему вправ і завдань на основі біблійних текстів для уроків мови  в основній школі. Магістранта наголосила, що знання прецедентних текстів є свідченням належності мовця до певної епохи та її культури,  незнання ж – свідченням відторгнення від них, а оволодіння прецедентними текстами рідної культури – важливе завдання самовиховання людини. Доповідач дійшла висновку, що лінгводидактичний потенціал біблійних текстів безмежний і застосування їх на уроках мови органічно вписується у когнітивний підхід, що є одним із пріоритетних підходів до навчання мови на сучасному етапі розвитку лінгводидактики. Т. Юсенко продемонструвала укладену  систему вправ і завдань на основі біблійних текстів, яку  можна застосовувати  під час вивчення різних розділів науки про мову в усіх класах, адже біблійний текст може бути використаний не лише для того, щоб засвоїти правила фонетики, орфографії, синтаксису та пунктуації, а й задля формування мовленнєвих навичок. Студентці вдалося переконати присутніх, що система таких вправ сприятиме реалізації головної мети навчання мови в школі – вихованню духовно багатої мовної особистості.

Суттєво пожвавила пленарне засідання дискусія, до якої долучилися усі присутні. В результаті обговорення вдалося укласти професіограму філолога:  ґрунтовне знання мови, літератури, методики, інших дисциплін; усвідомлення високої місії відбудовника національної культури, освіти, духовності; наявність ораторських, комунікативних, акторських здібностей, володіння стилем, технікою спілкування, уміння писати твори, вірші.

Нагадавши мудрі слова Григорія Сковороди» («Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися»), наприкінці пленарного засідання Шульжук Н.В. закликала майбутніх філологів та учнів МАН ніколи не зупинятися на досягнутому й не переставати вчитися.

Обговорення порушених на пленарному засіданні проблем учасники Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Пріоритети філологічної освіти» продовжили на засіданнях секцій: «Проблеми модернізації шкільної мовної освіти», «Методика навчання рідної мови у початковій школі: проблеми і перспективи», «Тенденції розвитку лексики, фразеології, антропоніміки та історії мови», «Проблеми граматичного ладу сучасної літературної мови», «Проблемні питання лінгвостилістики української мови», «Українська література у контексті європейського естетичного досвіду».

Під час підведення підсумків конференції виступили голови секцій та запропонували теми доповідей студентів та учнів МАН, рекомендованих до друку у черговому випуску збірника наукових  праць «Пріоритети філологічної освіти».

Н.В. Шульжук,

кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри методики викладання і культури української мови РДГУ


Пошук
База даних МАН
Календар подій
 ПнВтСрЧтПтСбНд
35    010203
3604050607080910
3711121314151617
3818192021222324
39252627282930 
Контактна інформація

тел.:   (0362) 43-17-04
          
(0362) 26-69-89
факс:
(0362) 26-57-70

 

Адреса:
Україна, 33028,м. Рівне,
вул. С. Петлюри, 17.
(приміщення "Рівненського
будинку вчених").

Рівненська Мала академія наук учнівської молоді
Всі права захищені © 2010-2011